OUN badge

dzhmil

А ми тую Червону Калину підіймемо...

Previous Entry Share Next Entry
Людина-анекдот
OUN badge
dzhmil

На днях прочитав новину, що московіти в загальному руслі реставрації совка відзначають день народження Л. Брежнєва. Тобто постать така знакова, вагома…

Проте, наскільки я пам’ятаю брежнєвські часи, ніхто не сприймав його постать інакше, ніж персонажа анекдотів. Тобто буквально: ніхто і ніяк інакше. Найбільш серйозна оцінка «дарахова Лєоніда Ілліча» залишилася в хуліганському віршику «Обміняли хулігана на Луїса Корвалана». У решті жартів він – неадекват, який не розуміє, де знаходиться, і що діється навколо. Такою була реальна оцінка його «правління».


І з бітлами приятелював

Брежнев читает свое выступление по бумажке.
- Кохда партия послала меня на ху…
В зале оживление, перешептывания…
Брежнев присматривается к тексту внимательнее:
- Кохда партия послала меня на ху…
Надевает очки, присматривается… удивленно:
- Кохда партия послала меня на ху…
Зал начинает потихоньку смеяться… Брежнев наконец переворачивает страницу…
- А! Кохда партия послала меня на XVI съезд!

В кремлевском кабинете звонок.
Брежнев снимает трубку:
- Дарахой Леонид Ильич слушает.

Брежнев выступает на заседании политбюро.
- Дарахие товарищи. Я сегодня собрал вас здесь, чтобы обсудить моральный облик членов нашей партии. А то ведь доходит до позора. Вот, например, вчера на похоронах товарища Громыко – кстати, почему я его здесь не вижу? – когда заиграла музыка, только я и товарищ Суслов догадались пригласить дам.

Брежнев читает свое выступление по бумажке.
- Советский Союз и другие социськие страны вместе идут на говно!
В зале шорох, перешептывания. Брежнев присматривается:
- Идут на говно!
Надевает очки, вчитывается, швелит губами… удивленно:
- Ну да, на говно!
Зал в шоке, Брежнев переворачивает страницу…
- А! Идут нога в ногу!

Пасха. Брежнев идет по коридору, навстречу какой-то кремлевский чиновник.
- Христос воскрес, Леонид Ильич!
- Спасибо.
Идет дальше. Навстречу другой.
- Христос воскрес, Леонид Ильич!
- Спасибо, мне уже доложили.

Брежнев прилетает в Ташкент.
В аэропорту его встречает народ. Кричат:
- Салам алейкум!
Заранее наученный Брежнев в ответ:
- Алейкум салам!
- Салам алейкум!
- Алейкум салам!
Какой-то диссидент кричит из толпы:
- Архипелаг ГУЛАГ!
- ГУЛАГ архипелаг!

Картер приехал в Москву. Брежнев водит его по Красной площади, показывает достопримечательности.
- Вот это – мавзолей.
- Чей мавзолей? – интересуется Картер.
- Ну тут же написано: «Лёнин»!

Брежнев и Рейган умерли, а потом ученые их оживили.
Всем интересно: что же они увидели «по ту сторону»? Оба очень расстроены. Спрашивают, почему?
- Бог есть, - отвечает Брежнев.
Рейган:
- Но Он – негр.

І так далі, нема їм ліку.

А от мої спогади. Кінець сімдесятих, місто Свердловськ на Уралі. На проспекті встановлено величезний макет: портрет Брежнєва и слова з якоїсь його промови: «Желаю советскому народу в Новом году трудовых побед!», а під ними – білою фарбою жирно виведено: «и МЯСА!».

У ті часи «процвітання» в жодному магазині Совєтського Союза – за винятком Москви, Ленінграда, Прибалтики і республіканських столиць – неможливо було днем з вогнем знайти ані шматочка будь-якого м’яса, ані ковбаси, сосисок та інших м’ясних продуктів. Мовляв, ми так швидко рухаємося до комунізму,  що худоба за нами просто не встигає.

Про те інший анекдот брежнєвської доби.
До магазину заходить чоловік.
- Скажіть, у вас м'ясо є?
- Є.
Чоловік ошелешено:
- А сосиски є?
- Є.
Чоловік в повному шоці.
- То що, може, й ковбаса є?
- Є.
- Ти що, знущаєшся?
Продавець:
- Ти перший почав.

Такий от час анекдотів. Таким от «Ілліч Другий» і залишився в історії.

Я собі гадаю: може, й добре, що таким залишився. Адже в порівнянні зі своїми попередниками-наступниками кров тоннами не лив. Ну, Афганістан, звичайно, але що той Афган в порівнянні хоча б з Чечнею чи з Україною наших днів? так, легенька екзотична експедиція, «інтернаціональний обов’язок».

З іншого боку, були анекдоти і про Сталіна, багато про Хрущова, про Горбачова, про Єльцина. Про Кучму є парочка, а вже про Януковича – ціла гора, ну той назагал був ходячий анекдот.

Але всі вони залишили про себе пам'ять гіршу, набагато гіршу.

Що характерно - про Путіна немає жодного анекдоту взагалі.


  • 1
З-за адсутнасці лепшага, беруць тое што ёсць. Хаця яно і вельмі мярзотнае.

  • 1
?

Log in